12 червня 2013, 9:13 Переглядів: 
Плаваючі відсотки: довіряти чи не довіряти ?.
Останнім часом все більше банків пропонують клієнтам кредити з так званими плаваючими ставками. Ширше стає і асортимент подібних продуктів: тут і іпотечні кредити, і автокредитування, і споживчі. Плаваючі ставки найчастіше виявляються на кілька відсотків нижче, ніж більш звичні нам фіксовані. Проведений "Сегодня" бліц-опитування показало, що в більшості своїй українці дуже слабко уявляють, що це за "плаваючі" відсотки і чи вигідна така програма кредитування. Тому ми придивилися до плаваючих ставок ближче.
Що це таке
Банк - це підприємство , Яке заробляє торгівлею грошима. Якщо не вдаватися в подробиці, то він десь бере гроші за певною ціною і, пропонуючи їх нам у вигляді кредитів, накидає зверху ще якусь суму, щоб окупити витрати і отримати прибуток. Коли ми платимо відсотки по взятому кредиту, фактично ми виплачуємо собівартість цього кредиту плюс кошти, які стають доходом банку.
Складність в тому, що кредити видаються надовго - на роки і десятиліття. За цей час вартість грошей (кількість товарів і послуг, яку можна обміняти на одиницю грошей) може істотно зрости, і банк може втратити прибутку, яку розраховував отримати від угоди. При певних умовах платежів від "старих" кредиторів банку може не вистачати для того, щоб платити за взятими на себе зобов'язаннями і в потрібному обсязі залучати подорожчали гроші для нових клієнтів. Загалом, всіх цих складнощів банк не хоче. Тому коли він призначає нам фіксовану процентну ставку, то закладає туди і свої можливі ризики на час виплати цього кредиту. Можна сказати, банк сам з собою на наші гроші укладає парі, що невигідних йому змін на ринку за стільки-то років не станеться. А якщо так і вийде, то закладена у вартість кредиту надбавка за можливі ризики стане для банку приємним бонусом.
Але величина ставки не обов'язково повинна бути незмінною і жорстко визначається на момент укладення кредитного договору. Банк, як і будь-яке інше підприємство, може будувати своє ціноутворення від поточної собівартості. І за ті періоди, коли собівартість грошей висока, він може брати з нас більше, а коли гроші обходяться йому дешевше - менше. І раз по раз платежі за взятий кредит можуть відрізнятися. Правда, кожен раз розбиратися в собівартості грошей для конкретного банку клопітно, та й самому банку ділитися цією інформацією не з руки. Тому замість неї використовуються об'єктивні, загальні для всього ринку індикатори. Це і називається кредитуванням з плаваючою ставкою.
Як пояснює директор департаменту розвитку роздрібного бізнесу ПАТ "Креді Агріколь Банк" Тетяна Шаповал , У плаваючих ставок є дві складові: змінна і постійна (фіксована маржа банку). Змінна - це середня вартість грошей на ринку або інший ринковий індикатор, який можна почерпнути з зовнішніх джерел. Її ще називають базою або індексом. При укладанні кредитного договору чітко вказується, який конкретно індикатор буде використовуватися. Постійна - це маржа, або дохід банку, який він отримує від розміщення залучених на ринку ресурсів.
"Плаваючі ставки найбільш часто застосовуються при кредитуванні покупки житла, оскільки подібні кредити видаються на тривалий термін - 10-20 років, а банківська система України не володіє аналогічними за терміном залучення ресурсами, - пояснює Тетяна Шаповал. - Тому банки і стали застосовувати плаваючі ставки, які переглядають зазвичай раз на рік ".
Природно, кредити з плаваючою ставкою не є українським винаходом. Як зазначає директор департаменту роздрібного банкінгу "Укргазбанку" Антон Косторніченко, це дуже поширений продукт в європейських і американських банках. За ним ставка розраховується, виходячи з двох складових - ставки LIBOR (що це таке - читайте далі) плюс надбавки, яку банк встановлює своєму клієнтові індивідуально. Розмір індивідуальної надбавки залежить від кредитної історії позичальника.
Вимоги до індикаторів
LIBOR - це скорочення від London Interbank Offered Rate, або "Лондонська міжбанківська ставка пропозиції". Тобто це та ціна, за якою на Лондонській міжбанківській біржі великий банк в середньому може отримати кредит від іншого великого банку.
У нашій країні використовуються інші індикатори. Більшість банків, що надають кредити з плаваючими ставками, базують їх на Українському індексі депозитних ставок - UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates). Як можна судити навіть по самій назві цього показника, він відображає, які відсотки в середньому доводиться платити банкам за депозити, тобто - ринкову вартість цього джерела грошей. При цьому більшість банків використовують індекс UIRD за депозитами на термін до 12 місяців, деякі - по депозитах на термін до 6 місяців.
Ще один популярний індикатор - середньозважена (грубо кажучи, найбільш типова для ринку) процентна ставка по депозитах в гривні, залученими на рахунки домашніх господарств (тобто фізичних осіб). Тут теж можливі варіанти. Наприклад, є банки, які в якості бази беруть середньозважену процентну ставку по депозитах в гривні терміном до 1 року, залученими на рахунки домашніх господарств протягом останнього місяця. А є й ті, що використовують середнє значення цієї ставки за півроку.
В якості індексу використовується також облікова ставка НБУ, тобто та ціна, по якій він дає гроші комерційним банкам.
Теоретично можуть використовуватися і інші індикатори. У чинному законодавстві сформульовані наступні вимоги до використовуваних при розрахунку плаваючих ставок індексам:
поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;
індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;
значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг. І, як стверджує начальник управління розвитку продуктів ПАТ "Банк Кіпру" Анна Макаренко, напевно, найголовніше в індексі - це розуміти, що він не залежить від волі конкретного банку і є таким собі об'єктивним "барометром" ринку. Слідом за усвідомленням цього факту приходить розуміння того, що банк не змінює ставку в односторонньому порядку. Якщо індекс опуститься, банк зобов'язаний буде опустити ставку позичальнику, або, в іншому випадку, її підняти.
Плюси і мінуси
І фіксована, і плаваюча ставки мають як плюси, так і мінуси. Як говорить директор департаменту роздрібних продажів банку "Надра" Руслан Волинець, "фіксована ставка по банківському кредиту вказує конкретний розмір ставки на весь термін кредиту, завдяки чому клієнт має можливість чітко планувати свої витрати по кредиту в сімейному бюджеті". Тобто ми заздалегідь можемо прикинути, "потягнемо" чи кредит, а заодно будемо знати, що ніяких додаткових платежів нам вносити вже не доведеться. На думку директора з маркетингових пропозицій ПУАТ "Фідобанк" Володимира Буданова, в умовах економічної нестабільності фіксована ставка є більш вигідною для позичальника, так як дає можливість розрахувати витрати по обслуговуванню кредиту до кінця всього терміну кредитування.
Однак, як ми вже бачили, в фіксованою ставкою закладаються і ринкові ризики банку, що веде до її подорожчання. Як вказує Руслан Волинець, плаваюча ставка, наприклад, по іпотеці, на ідентичний термін кредитування завжди нижче фіксованої.
Крім того, плаваюча ставка дозволяє банкам з легким серцем давати кредити на довший термін, роблячи їх, за словами Анни Макаренко, більш доступними клієнту за рахунок зменшення щомісячної боргового навантаження на позичальника. Є у плаваючої ставки і недоліки. До них Анна Макаренко відносить:
основний ризик споживача - це якраз "плавання" ставки. Вона може як знизитися, зменшивши щомісячний платіж, так і піднятися;
структура плаваючої ставки в тому випадку, якщо вона базується на об'єктивному ринковому показнику, досить складна для розуміння обивателя і вимагає досить високої фінансової грамотності. Споживач, як правило, не вдаючись у подробиці, сприймає плаваючу ставку по кредиту як одностороннє право банку підвищувати процентну ставку. Хоча норма закону вже близько двох років прямо забороняє банкам подібні дії.
Деякі фахівці про недоліки плаваючих ставок відгукуються досить жорстко. "Перекладати на середньостатистичного громадянина відповідальність за довгостроковий прогноз розвитку фінансового ризику некоректно, - говорить Антон Косторніченко. - Споживач розраховує свої можливості, виходячи з поточної заробітної плати, і навряд чи зможе виплачувати кредит при значному зростанні процентних ставок".
Так що ж вибрати? Все залежить від конкретних обставин. "Якщо позичальник бере кредит, коли кредитні ставки на ринку низькі, то доцільно оформляти кредит під фіксовану ставку, т. Е. Зафіксувати низьку ставку на весь термін кредиту, - каже Тетяна Шаповал. - У сьогоднішній ситуації, коли ставки по іпотечних кредитах досить високі , правильніше оформляти кредит під плаваючу ставку, розуміючи, що її змінна складова буде знижуватися, що ми зараз і спостерігаємо. Таким чином клієнти, які взяли сьогодні кредит під ставку 20% річних, в наступному році можуть платити вже 15-17% по кредиту ".
Втім, є й інші точки зору. "На сьогоднішній день ставки по кредитах досить високі. Тому кредитне навантаження для багатьох позичальників знаходиться на межі, - вважає Володимир Буданов. - Плаваюча процентна ставка в будь-який момент може привести до нездатності позичальника погашати кредит. У такій ситуації я б рекомендував фіксовану ставку. Для тих же позичальників, для яких кредит є лише певним фінансовим плечем і навантаження по кредиту не так сильно позначається на сімейному бюджеті, можна прийняти трохи ризику і погодитися на плаваючу ставку, рассчи ивая на зменшення кредитного навантаження з плином часу ".
динаміка індикаторів
Використовувані при обчисленні плаваючої ставки індекси можуть вести себе зовсім по-різному. Так, облікова ставка НБУ залишалася незмінною з початку року до початку червня, і тільки з 10 червня вона знизилася ще на 0,5 процентних пункту - до 7%.
А ось середньозважена процентна ставка по депозитах на рік у гривні, залученими на рахунки домашніх господарств, за даними НБУ, з початку 2013 року, знизилася більш ніж на 1,5 процентних пункту - з 15,7% до 14% річних. Хоча всю другу половину минулого року цей показник впевнено повз вгору. Два роки тому - в червні 2011 року - процентна ставка становила близько 8%.
Схожим чином з середини 2011 року зростав і UIRD - що за 6-місячними депозитами, що за річними. І точно так само він почав впевнено знижуватися тільки на початку цього року, до перших числах червня опустившись, з досліджень компанії "Простобанк Консалтинг", для депозитів на півроку на 2,8 процентних пункту - до 16,6% річних, а для 12- місячних - на 2,25 процентних пункту, до 17,3%. І це зниження триває.
Як неважко здогадатися, поки будуть знижуватися ставки депозитів (а це цілком реально до кінця літа), йтимуть вниз і пов'язані з ними індикатори. І, відповідно, що базуються на них плаваючі ставки. Як стверджує начальник управління кредитних продуктів ПАТ "Укрсоцбанк", UniCredit Bank Микола Гук, розмір плаваючої процентної ставки має певну сезонність. "Так, найменший розмір плаваючої процентної ставки в середньому по ринку має місце в літній період. При цьому з осені плаваючі відсоткові ставки починають підвищуватися". На період з вересня по грудень припадає традиційний пік активності споживчого кредитування. Банкам потрібні кошти, і вони підвищують ставки по депозитах. Значить, індекси (а за ними - і плаваючі ставки) восени підуть вгору.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "Що таке кредит з плаваючими відсотками і чи варто йому довіряти". інші фінансові новини дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОР:
Ряполов Костянтин
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
